Полезная информация о счетчиках-расходомерах »
Облік - всьому головаПитання економії енергетичних ресурсів нині є надзвичайно актуальним. Запаси вуглецевих енергоресурсів на планеті стають все меншими, а процес їхнього видобутку стає дуже дорогим і небезпечним. Використання поновлюваних та нетрадиційних джерел енергії ще не знайшло широкого поширення в Україні. Єдиний вихід - це економія енергоресурсів. Своєрідним стимулом для ресурсозбереження є впровадження ефективних систем контролю, обліку й регулювання споживання енергетичних ресурсів. Відсутність у теплових пунктах будинків цих систем зазвичай призводить до 40- 60% перевитрат теплової енергії, некомфортних умов, високої вартості комунальних послуг. Реконструкція теплових пунктів будинків вимагає значних фінансових вкладень, і не кожен споживач згоден чекати тривалий час, поки окупиться реконструкція (хоча цей метод ефективний з погляду економічності). Не можуть собі цього дозволити і більшість комунальних підприємств, оскільки значна частина з них є збитковими, а керівництво інших просто боїться впровадження нових технологій. Використання приладів комерційного обліку енергетичних ресурсів в Україні. Враховуючи сучасні вимоги до організації виробництва і високу технологічність, запроваджену в багатьох розвинутих країнах світу, важко представити промислові об'єкти й комунальне господарство без сучасних засобів автоматизації з використанням сучасних досягнень телематики й теорії управління. Спрощуються логічні вимірювальні схеми, які дають можливість зробити існуючі вимірювальні процеси більш інтелектуальними, підвищується надійність і ефективність приладів. За таких умов необхідні лічильники й витратоміри, що задовольняють високі, часом суперечливі вимоги:
- високу надійність і точність вимірів протягом тривалого проміжку часу;
- великий динамічний діапазон вимірюваних витрат;
- стабільність до впливу агресивних середовищ;
- екологічну безпеку;
- можливість видавати інформацію у вигляді сигналу, що без перешкод можна передавати на значні відстані;
- енергонезалежне живлення;
- самотестування з індикацією погрішностей;
- можливість органічного поєднання із системами автоматичного управління;
- архівація даних про спожиту теплову енергію, кількість енергоносія, час простою теплолічильника, збої в роботі системи тощо.
Сьогодні найбільш поширеними є такі прилади для обліку теплової енергії:
1. Тахометричні
2. Ультразвукові
3. Електромагнітні
4. Вихрові витратоміри й лічильники.
Порівняльні характеристики:
Теплолічильники з тахометричними первинними перетворювачами одними з перших з'явилися на ринку України. Вони знайшли широке поширення завдяки своїй простоті й невисокій вартості. Але у процесі експлуатації в місцевих умовах з'явився ряд факторів, які погіршують метрологічні характеристики тахометричних приладів, насамперед, через:
- нагромадження феромагнітних часточок на магнітній напівмуфті крильчатки, що призводить до зростання тертя між крильчаткою й кришкою вимірювальної камери;
- появи на стінках вимірювальної камери нальоту й твердих нашарувань;
- можливість вимірювання витрат рідин у широкому діапазоні діаметрів умовного проходу трубопроводів (15-2 600 мм);
- можливість вимірювання витрат пари й газу;
- можливість простої імітаційної перевірки без демонтажу первинного перетворювача із трубопроводу.
- робота ультразвукових перетворювачів при наявності несиметричних профілів зміни швидкості,
- робота при малих числах Рейнольдса (Re);
- зношування осей і підшипників ротора або турбінки.
- зменшення точності виміру при налипанні осадів (магнетитів) на робочі поверхні перетворювачів витрат;
- дестабілізація показань лічильника (зсуву нуля, появи систематичних погрішностей тощо) через блукаючі струми на трубопроводах;
- вимірювання витрат лише електропровідних рідин.
- збереження техніко-експлуатаційних характеристик у часі;
- висока точність вимірювання у широкому динамічному діапазоні;
- відсутність рухливих і виступаючих у потік вимірювальних елементів;
- відсутність втрат тиску;
- незалежність показань від зміни електропровідності середовища;
- низьке енергоспоживання;
- можливість безконтактного виміру витрат рідин, у тому числі агресивних і забруднених, а також пульп;
- трубопроводів (15-2 600 мм);
- можливість вимірювання витрат пари й газу;
- можливість простої імітаційної перевірки без демонтажу первинного перетворювача із трубопроводу.
- робота ультразвукових перетворювачів при наявності несиметричних профілів зміни швидкості,
- робота при малих числах Рейнольдса (Re);
- необхідність обліку залежності швидкості поширення звуку від фізико-хімічних властивостей різних вимірюваних середовищ.